Тихий вітер віяння Твого.
Тихий спокій. Більше того – мир.
Серця новизна. Твоя любов
Змінює веселкою грозу минулих днів.
Ти шляхетний у Своїй красі.
Твоя слава необмежена літами.
Мир Твій шириться до чистої душі,
із глибин якої досвід Тебе славить.
Ти прийшов. Всі запитання,
Чий тягар бентежив розум, душу, дух,
Зрозумілі, малоцінні в порівнянні
З змістом волі в чині Твоїх рук.
і в безодні Провидіння правоти
Тліє все людське, стереотипне,
Наділяєш бо суттєвим долю – тільки Ти,
І даєш спокій душі, який не зникне.
Твого миру не розірве грім,
Хоч, як блискавки, впадуть випробування,
Не порушить тиші, що у спокої святім,
Бо звелів Ти сповнитись і твердістю й Богопізнанням.
Твого миру не огорне сум,
Бо зростає він у радість в Дусі.
Твого миру – праведність є грунт,
І Довіра, і віддача болю Богу в руки.
Твого миру не заглушить шум
Вуличних клопот і поспіху життя.
Якщо серцем Він цінується, то Бог
Збереже у мирі душу до кінця.
А кінець прийде. Й тоді віч-на-віч
Ми зустрінемось біля воріт.
Щастям повним, честю і бажанням давнім
Стало б мені чути: “Мир тобі!”
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудовий вірш!
Але...
1. Чи не варто у останньому рядку 3-ї строфи "з" замінити на "зі"? Або ще попрацювати над цим міцем.
2. Зміна ритму у передостанній строфі не дуже бажана: збиває-перериває загальне емоційне сприйняття і примушує до аналітичних пошуків й перевірки.
3. Чи не варто дооформити 2-й рядок 1-ї строфи перенесенням слова "мир" у сходинку?
Ну й таке інше...
Щасти ВАм!
Тищенко Светлана
2008-10-09 17:30:23
Молодец, классный стих! И все другие тоже! Спасибо!
Поэзия : Полёт Духа – Возврат Домой в Небесную Обитель… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Что такое Человек?..
Это Незримо-Вечная Небесная Душа и Осязаемо-Чувствуемое Физическое Тело…, Отягощённое Весомыми Пороками, как якорями, приковывающими Наш Вечный Дух к Бренно-Ничтожному Земному Телу…
…к Телу - Мнимой Реальности… Ложного Восприятия… Ничтожного Физического Существования…
…Вместо Истинно-Духовной Вселенской Жизни…
…Во Все Времена… Во Все Эпохи…
…Вне Зависимости от Пространства… от Форм Существования и Проявления Духа в Материи - Мысли… Действия… Вселенского Смысла…
Невесомо-Неведомые Прозрачные Крылья, Волнующе-Трепетно Зовущие Нас в Небо…
…и Гибнувшие…
…от Нашего Вынужденного Духовного Без-ДЕЙСТВИЯ и Без-ДЕЛИЯ…
…Чугунные Шары на ногах Человеческих…, не позВОЛЯющие до Определённого Момента Духу Небесному покинуть Тюрьму Тела Земного…